Сьогоднішній уривок Євангелія Неділі Самарянки розвиває чимало цікавих тем для нашого збудування, але є одна, яка поєднує минулу, сьогоднішню і наступну неділі. Йдеться про воду.
Ці три неділі ніби готують нас до розуміння слів, які ми чутимемо у Неділю П’ятидесятниці. Їх кричатиме Ісус на весь голос: “Коли хто спраглий, нехай прийде до мене й п’є! Хто вірує в мене, як каже Писання: ріки води живої потечуть із нутра його.”
Минулої неділі ми чули про розслабленого і купіль Ветезду. Наступної неділі буде згадано про Силоамську купіль.
Цієї ж неділі, майже всі події євангельського уривку відбуваються біля криниці. Та й привід розмови з жінкою самарянкою був через воду. Відтак, як вода поступово відживлює землю, проникаючи все глибше, так і дія Духа Святого поступово перемінювала самарянку. Святий Дух виявляється в іконописі у вигляді голуба і вогняних язиків.
Та найбільш вдалим образом Святого Духа, який вживає сам Спаситель, є вода. Недаремно в книзі Буття читаємо : “А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води”.
Науковці однозначно дають свій вердикт – без води немає життя. Шукаючи життя поза Землею, вчені шукають перш за все воду.
Дух Святий ― це особа “Життя Податель”. І Христос дає жінці ту воду, яка є живою. Вода, насправді буває різною. Не певен, що вода з реактору Чорнобильської АЕС можна такою назвати. Але це та вода, якою намагаєттся поїти людину диявол.
По чому знати, яка вода є живою? По плодах. Самарянка змінила своє життя і увірувала. Пилатові ж подали іншу воду, якою він помив руки і засудив Христа на розп’яття.